Як солодко пахне та непоказна матіола!..
Не вабить око барвистими пелюстками.
Ніхто й не помічає того дрібного цвіту -
просто росте у траві, під кущами...
А ж поки настане вечір -
коли смеракає,
сутінь злизує строкаті барви.
І всі коти сірі.
І всі квітки сірі.
Жовтий болотяний півник і шляхетний синій ірис,
рожева шипшина і модна троянда відтінку “біле вино”
змовкають аж до світанку...
А матіола цвіте собі -
непоказна матіола в траві біля ґанку.
І ніч не вкраде краси її.
Боже,
навіть якщо вимерзнуть всі троянди мого саду,
лиши мені матіолу,
і я мовлю:
“Це літо — щасливе!”
Прочитано 8767 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Улыбнись! - Анатолий Татаркин Со мной всё в порядке. Это я ко дню инвалида черкнул. У нас в спортивном комплексе для них праздник делали.Они там свободно
общались, песни пели, стихи читали.Кто что может в общем.
Саша Чернов спросил - есть у тебя что нибудь к такому дню?
Сейчас, говорю, будет! Взял про него же самого и написал)))))
Этот стих он сам прочитал на празднике. Сашу в нашем районе многие
знают и любят. Стойкий он парень!
