Є пісень про тебе небагато,
Хоч не мало ти добра зробив.
І не легку ношу кожен тато
Ради нас, дітей, в житті носив.
Серце батька також має рани,
І на нім доволі є рубців,
Руйнувались і у нього плани,
Хтось з дітей його не розумів.
Знаю, тату, не забута у житті і мить,
Бо за нами наша пам’ять, наче тінь, біжить.
За твоє велике серце, за труди твої
Я тобі кажу: „Спасибі, що ми виросли”.
Про дітей своїх ти турбувався,
Щоб жили і з хлібом, і в теплі.
Все життя своє для них старався.
Так і роки старості прийшли.
А буває, що в душі заниє
І ударить болем в серце кров,
Коли хтось з дітей не розуміє,
Що таке є батькова любов.
Ти пробачиш, тату, все забудеш,
В серці не ховатимеш образ,
Бо дітей своїх безмежно любиш,
Їх терпиш, як вже терпів не раз.
Голова твоя уже сивіє,
Недалеко вічності межа,
Та душа ніколи не старіє –
Добра, щира батькова душа.
Батьку мій, я назавжди з тобою,
Бо у нас споріднені серця.
Ти мені своєю добротою
Виявив небесного Отця.
Знаю, тату, не забута у житті і мить,
Бо за нами наша пам’ять, наче тінь, біжить.
За твоє велике серце, за труди твої
Я тобі кажу: „Спасибі, що ми виросли”.
Комментарий автора: Запропонований вірш - творчий переклад пісні, написаної російською мовою, невідомого мені автора. Передостання строфа додана мною.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Автор этой песни Татьяна Храмцова - автор и исполнитель. Она живёт в Калифорнии. Наберите это имя в поисковой системе и узнаете автора. Комментарий автора: Дякую!
Поэзия : Письмо в Москву. - Изя Шмуль Нравится это кому-то или не нравится,но нам в Америке жить очень хорошо. Я перечислю только Факты условий нашей жизни здесь: 1. Мы живём в маленьком,экологически чистом,очень зелёном городке. Никакой преступности здесь почти не бывает. Народ вежливый,доброжелательный и
улыбчивый. Никому не интересно знать кто какой национальности. Национальность одна у всех-Американцы. Мы считаемся людьми с низким уровнем жизни. Для таких людей в нашем городке множество гуманитарных точек и церквей выдающих помощь. Живём мы в субсидированном доме для низкобюджетных граждан в стометровой квартире из трёх комнат и балкона большущего вдвоём с женой. Государство нам платит пособие по старости (именно пособие, а не пенсию) для низкобюджетных граждан. Пенсию мы в Америке не заработали. Получаем мы вместе с женой –1160-долларов. За квартиру со всеми коммунальными услугами (свет, отопление, злектро –снабжение с двумя кондиционерами, холодильником и др. Эл.приборами) мы платим 310-долл.30-долл. – За телефон вместе с междугородкой, 40-долл. за 8-программ русского телевидения. Хлеб,макаронные изделия, рис, овощи и фрукты, фарш, колбасу и всякая санитария через гуманитарную помощь(наполовину) В поместную церковь в виде добровольной десятины и
приношения 140-долл. Итого у нас остаётся – 640долл. На безбедную жизнь. Вся медицина и все лекарства бесплатно. А в России мы отработали более сорока лет каждый. Можно считать Америку
настоящим домом?!
